Іван Огієнко - фундаторУ 2004 р. створено центр огієнкознавства, його керівником упродовж 2004-2014 рр. і відповідальним редактором збірника «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта» протягом 2003-2013 рр. (вийшло 10 випусків збірника) була кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри історії української літератури та компаративістики, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка Сохацька Є. І.

У 2014 р. рішенням вченої ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка оновлено «Положення про науково-дослідний центр огієнкознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка» (протокол №9 від 25 вересня 2014 р.).

Науково-дослідний центр огієнкознавства – структурний підрозділ університету, який проводить наукову і дослідну діяльність з проблем вивчення спадщини видатного вченого, державного і громадського діяча, першого ректора Кам’янець-Подільського державного українського університету Івана Івановича Огієнка (1881-1972).

Положення регламентує порядок функціонування науково-дослідного центру огієнкознавства, включаючи планування, організацію та виконання прикладних (спрямованих на систематизацію, упорядкування біографічних та бібліографічних відомостей про Івана Огієнка), наукових (спрямованих на вивчення та оприлюднення маловідомих фактів з творчої біографії Івана Огієнка, архівних матеріалів тощо), науково-дослідних (спрямованих на вивчення та наукову інтерпретацію доробку українського вченого) робіт з огієнкознавства.

Науково-дослідний  центр огієнкознавства виконує такі завдання:

  • пошук та упорядкування бібліографічних описів праць про Івана Огієнка;
  • здійснення наукового аналізу інноваційних потреб сучасної науки в контексті вивчення творчої спадщини Івана Огієнка;
  • забезпечення наукової комунікації з проблем огієнкознавства;
  • підготовка і видання періодичного наукового збірника «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта», внесеного до Переліку фахових видань України з історичних і філологічних наук.

ХІ випуск збірника містить матеріали, які представляють особистість Івана Огієнка на тлі епохи, висвітлюють різні аспекти його дослідницької і творчої діяльності в громадсько-політичній, науковій (історичний, філологічний, педагогічний напрями), духовній сфері. Статті присвячені осмисленню, інтерпретації, дослідженню та розвитку наукових і творчих концепцій Івана Огієнка та їх проекцій на сучасний освітній простір.

Черговому випуску збірника «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта» передувала знаменна подія – побачив світ творчий проект двох ректорів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (теперішнього і попереднього) Копилова С.А. та Завальнюка О.М.: Іван Огієнко – організатор, керівник і оборонець Кам’янець-Подільського державного українського університету (1918-1920 рр.). Документи. Матеріали. Світлини. Хроніка діяльності / укладачі і автори статті доктори історичних наук, професори С.А.Копилов і О.М.Завальнюк. – Кам’янець-Подільський : ПП «Медобори-2006», 2014. – 384 с.

У науково-документальному виданні із серії, присвяченої 100-річчю заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, вміщено документи, матеріали, світлини й перелік переконливих фактів про багатогранну діяльність фундатора й першого ректора цього вищого навчального закладу, міністра народної освіти і головного уповноваженого уряду УНР, визначного громадського діяча, відомого вченого-мовознавця та історика української культури, екстраординарного професора Івана Івановича Огієнка (1882-1972) в царині заснування, юридичного оформлення і подальшого розвитку створеного за його найактивнішої участі державного українського університету в Кам’янці-Подільському.

 З урахуванням означеного вибудовувалася структура збірника. ХІ-й випуск збірника охоплює матеріали, які висвітлюють творчі здобутки Івана Огієнка: гуманітарна діяльність Івана Огієнка в Кам’янці-Подільському (О.М.Завальнюк), його краєзнавчі студії (Л.В.Баженов) документи особового походження митрополита (В.В.Галатир), духовно-педагогічна діяльність Івана Огієнка (Н.В.Гудима, І.О.Кучинська, Р.І.Монастирська, А.С.Попович), Іван Огієнко-мовознавець (Т.П.Беценко, Т.П.Білоусова, О.В.Галайбіда, О.М.Задорожна, О.А.Копусь, Л.М.Марчук, Т.П.Мельник, Я.М.Чопик, В.О.Юносова), дослідження його художньої творчості (В.П.Біляцька, Н.В.Козачук), шевченкознавчі інтерпретації Івана Огієнка (Т.П.Вільчинська), наукові паралелі Іван Огієнко – Леон Бялковський (С.І.Оліпер).

Важливого значення у збірнику набуває осмислення творчих досягнень Івана Огієнка в проекції на сучасні наукові пошуки (В.Р.Адамський, І.М.Діяконович, Л.М.Ковалець, Л.І.Починок, В.С.Прокопчук, Т.В.Сторчова, Т.Й.Франчук, Н.П.Шеремета, С.А.Шуляк та ін.).

У «Першоджерелах» вміщено документи з Державного архіву Хмельницької області.

Розділ «До історії Огієнківського руху» присвячений огляду знакових подій, зокрема Всеукраїнській міжконфесійній науково-практичній конференції «Формування основ християнської моралі в процесі духовного відродження нації» та присудженню Огієнківської премії 2014 р. (м.Житомир).

ХІ-й випуск збірника репрезентує подальший розвиток огієнкознавчих досліджень.

 

Вікторія Атаманчук,

в.о.керівника науково-дослідного центру огієнкознавства

Кам’янець-Подільського національного

університету імені Івана Огієнка