Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (до 1921 р. – Кам’янець-Подільський державний український університет) – освітній, науковий та культурний центр Хмельниччини. Заснований 1918 р. за доби Української Держави. Закладений 1 липня 1918 р., урочисте відкриття відбулося 22 жовтня 1918 р. Ініціаторами створення Кам’янець-Подільського державного українського університету були голова Кам’янецької повітової земської управи О. Пащенко, голова Кам’янецької міської управи (бурмистер) О. Шульмінський і голова Подільської губернської “Просвіти” лікар К. Солуха. Першим його ректором був І. Огієнко. Тут працювали В. Біднов, Д. Дорошенко, М. Хведорів, М. Столярів, П. Бучинський, Х. Лебідь-Юрчик, П. Клепатський, Є. Тимченко, П. Клименко, М. Драй-Хмара, Л. Білецький, Ю. Сіцінський, С. Русова та ін.
У період Української Народної Республіки університет був опорою українського державотворення. Він забезпечував підготовку волосних інструкторів із формування місцевих органів влади, організовував читання лекцій для військовиків Армії Української Народної Республіки, місцевих робітників і ремісників з українознавства та політичних питань, а також курси для вчителів і духовенства, гімназію для дорослих. Тут перекладали на українську мову духовну літературу (зокрема, книгу Нового Завіту – Діяння апостолів), цивільні та карні закони, укладали словники з історії української мови й правознавчої термінології. Професура (зокрема й деякий час М. Грушевський) редагувала українські часописи: «Життя Поділля», «Україна», «Новий шлях», брала участь у важливих заходах УНР.
Після встановлення в м. Кам’янець-Подільськ (сьогодні – м. Кам’янець-Подільський) радянської влади на базі університету (у процесі реорганізації в УСРР ВШ) 1921 р. утворили спочатку інститут теоретичних наук, а трохи згодом – інститут народної освіти (ІНО), при якому 1922 р. було засновано Кам’янець-Подільську науково-дослідну кафедру природи, сільського господарства й культури Поділля, сільсько-господарський інститут (сьогодні – Подільський державний аграрно-технічний університет).
1930 р. ІНО реорганізували в інститут соціального виховання (ІСВ), після чергової реорганізації в 1933–1934 н.р. ІСВ став педагогічним інститутом, який невдовзі був закритий, а його приміщення передали військовикам. У різні роки в ІНО, ІСВ, пед. ін-ті працювали професори В. Четвериков, А. Палько, М. Курневич, Дреус, Л. Карета, В. Храневич, І. Любарський та ін. 1933–1937 рр. багато викладачів цих навч. закладів зазнали репресій, серед них, зокрема, В. Геринович, Ф. Кондрацький, П. Палько, В. Бернацький, М. Драй-Хмара, П. Клепатський, І. Кулик.
1939 р, згідно з рішенням РНК УРСР у Кам’янці-Подільську знову почали готувати викладачів для шкіл у новоствореному для цього фаховому інституті, однак із початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 рр. учительський інститут припинив роботу. У його приміщенні німецька окупаційна влада відкрила свій ІНО.
Після визволення 1944 р. Кам’янця-Подільського військами Червоної армії місцевий учительський інститут відновив роботу. В 1948–1949 н.р. його реорганізували в педінститут. У складі цього навчального закладу діяли факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, фізвиховання, педагогіки й методики початкового навчання.
1997 р. на базі інституту створено педагогічний університет. Від 2003 р. – це Кам’янець-Подільський державний університет. У його складі – 9 факультетів, 42 кафедри, наукові школи з історії, мово- і літературознавства, математики, фізики, педагогіки, психології.
Указом Президента України «Про присвоєння Кам’янець-Подільському державному університету статусу національного» від 22.01.2008 р. за № 44/2008, враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності, вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Кам’янець-Подільському державному університету надано статус національного.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про присвоєння імені Івана Огієнка Кам’янець-Подільському національному університету» від 20 серпня 2008 р. за № 1119-р Кам’янець-Подільському національному університету присвоєно ім’я Івана Огієнка.
На сьогодні в університеті є навчально-науковий інститут української філології та журналістики і 7 факультетів, 31 кафедра, 19 наукових шкіл, 9 науково-дослідних центрів, 15 науково-дослідних лабораторій, науково-дослідний музей природи Поділля. Освітній процес і наукову діяльність в університеті забезпечує 341 науково-педагогічний працівник. 87% науково-педагогічних працівників університету мають наукові ступені та вчені звання.
Загалом у цьому закладі вищої освіти отримали підготовку десятки тисяч фахівців. Серед них, зокрема, – письменники Л. Дмитерко та М. Годованець, академіки НАН України В. Смолій та І. Вишневський, професори Д. Мартинюк, В. Степанков, Ю. Теплінський, М. Роженко.
Праця університету гідно пошанована на міжнародному та національному рівнях. Зокрема, упродовж останнього десятиріччя університет нагороджений Почесними грамотами Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Національної Академії педагогічних наук України, Служби безпеки України, відзнаками міжнародних рейтингів «Європейська якість», «Лаври слави», «Нагорода тисячоліття» (Європейська ділова асамблея, м. Оксфорд, Велика Британія), всеукраїнськими відзнаками – «Софія Київська», «Золота фортуна», «Найкращі підприємства України», золотими та срібними медалями щорічних виставок «Сучасна освіта в Україні», «Сучасні заклади освіти», «Інноватика в сучасній освіті», «Освіта та кар’єра» тощо.
У різні роки Кам’янець-Подільський ЗВО (ІНО, педін-т, педун-т) очолювали В. Геринович (1923–1929), І. Зеленюк (1947–1966), І. Івах (1967–1977), А. Копилов (1977–2001), О. Завальнюк (2002–2012), С. Копилов (2012–2025).